ЧОРНІ КРИЛА ГОЛОДОМОРУ

    Голод… Це страшне слово, яке повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України:

Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

   Цими рядками, з поезії Ніни Виноградської, розпочала свій виступ бібліотекар Г. Городівська на годині-пам’яті  “Чорні крила голодомору”, яка відбулася 19 листопада у групі 12 (куратор

Н.В. Оляніна).

  На столі - чорна хлібина, запалені свічки і п’ять колосків, перев’язаних чорною стрічкою, - символи  голодомору.  

  Коротку історію і причини виникнення голодомору на Україні розкрили у своїх виступах ведучі заходу Целінь Артур та Дубецька Вікторія.

  Спогади очевидців, які перепліталися із поезією Олександра Олеся, Павла Тичини, Наталки Тривайло, Бориса Демківа, Дмитра Білоуса, прочитали Гуцул Руслан і Гавлюк Тетяна.

  Захід закінчився, але присмак смутку за невинними душами залишився у серці кожного. То ж нехай полум’я запалених свічок передається із покоління в покоління і не дасть забути про страшну трагедію, що спіткала наш народ у далекі 32-33 роки.

ЧАРОДІЙ СМІХУ

“Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялися усі плазуни й негідники”

                                                                                                        М. Рильський

  13 листопада виповнюється 130 років від дня народження Остапа Вишні - відомого українського гумориста і сатирика. Глибокий знавець народного життя, народних дум, мови і звичаїв. Він був народним письменником, і на той час, чи не найпопулярніший після Шевченка.

  Понад сто збірок  його творів було видано ще за життя письменника. Це -  знамениті “Діли небесні”, “Кому веселе, а кому смішне”, “Реп’яшки”, “Вишневі усмішки”.  Тоді ж було написано і ряд драматичних творів, серед яких “Запорожець за Дунаєм”.

  Героями його  усмішок є бюрократи,  вельможі, спекулянти, дрімучі дурні і псевдо вчені. До них він жорстокий і невблаганний. Інший Остап Вишня - життєлюб і оптиміст. “Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру до зеленого листу!” - пише письменник.

  З нагоди ювілею, у бібліотеці Гусятинського коледжу ТНТУ, організовано книжкову виставку “Чародій сміху”.